3 вересня парламент прийняв у першому читанні законопроєкт №10225-д про обіг віртуальних активів. Документ готували кілька років: спочатку хотіли створити максимально ліберальні умови та криптохаб 🌍 (за прикладом США), але зрештою обрали модель ЄС — жорстке регулювання за зразком регламенту MiCA.
📊 Оподаткування
З 1 січня 2026 року податком обкладається прибуток від операцій з криптою (дохід мінус витрати).
ставка: 18% ПДФО + 1,5% військовий збір 💸
старі активи можна задекларувати окремо за пільговою ставкою 5% ✅
збитки можна переносити на наступні роки
звільняються:
🔄 обмін одного активу на інший
💵 продаж у межах 1 мінімальної зарплати на рік
🆓 отримання токенів від емітента
⚠️ Проблема: витрати потрібно документально підтверджувати 📑. Скріншоти з бірж або P2P-квитанції можуть не визнати, і тоді податок нарахують з усієї суми продажу 😬.
Захист інвесторів
Закон поділяє криптоактиви на три категорії:
токени з прив’язкою до активів (наприклад, WBTC чи PAXG 🪙)
токени електронних грошей 💳
інші токени (за рішенням регулятора)
Механізми захисту:
🚫 заборона токенів, пов’язаних із санкційними особами, офшорами та непрозорими структурами
📖 емітенти зобов’язані публікувати «білі книги» з повною інформацією
⏳ роздрібний інвестор може відмовитися від покупки протягом 10 днів і повернути кошти
🔐 постачальники зобов’язані впроваджувати правила зберігання та захисту активів від кібератак і шахрайства
🔍 Фінмоніторинг та розрахунки
Анонімність відходить у минуле:
при переказі понад 45 000 грн з біржі на власний гаманець або навпаки постачальник має перевірити власника адреси
постачальники зберігатимуть дані про відправників та одержувачів 📑
Оплата криптовалютою в Україні заборонена 🚫💱. Але токени електронних грошей (у гривні та емітовані банками) можна буде використовувати для розрахунків як звичайні е-гроші 💳.
🏦 Регулятор
Хто саме буде регулятором ринку — ще не визначено. Варіант: тимчасово НБУ, пізніше — НКЦПФР.
⚖️ Підсумок
Україна увійшла до топ-6 країн світу за рівнем проникнення крипти 📈 (16% населення володіли нею у 2022 році). Дохід міжнародних бірж від українських клієнтів оцінюється у $343 млн на рік. Тому запуск цивілізованого крипторинку — необхідність.
👉 Законопроєкт ще може змінитися до другого читання, але вже зрозуміло: Україна обрала європейський шлях — жорстке регулювання заради захисту інвесторів і фінансової стабільності.